Вихід телекомунікаційних компаній з ринків окремих країн порушує питання про долю даних користувачів та інфраструктури зв'язку. Як зазначають експерти, сама мережа, як правило, продовжує надавати послуги абонентам навіть після зміни власника. Проте куди менш очевидною є доля внутрішніх процедур, які забезпечували прозорість роботи оператора та захист персональних даних користувачів. При продажу телеком-активів нові власники не зобов'язані зберігати попередні протоколи безпеки та практики звітування. Це означає, що стандарти, на які покладалися користувачі — включаючи механізми сповіщення про запити даних з боку влади, політику зберігання інформації та заходи кібербезпеки — можуть бути послаблені або повністю переглянуті. Проблема набуває особливої значимості в умовах, коли телекомунікаційні компанії все частіше стають об'єктами геополітичних і комерційних угод. Вихід оператора з країни може бути пов'язаний із санкційним тиском, змінами нормативно-правового середовища або стратегічним рішенням материнської компанії. У будь-якому разі кінцеві користувачі рідко мають можливість впливати на те, хто стане новим власником їхніх даних і які гарантії безпеки будуть надані. Експерти з цифрових прав закликають до більшої прозорості таких угод та розробки механізмів, які зобов'язували б нових власників телеком-інфраструктури зберігати мінімальні стандарти захисту користувачів. Без таких гарантій мільйони абонентів можуть опинитися в ситуації, коли їхні персональні дані та комунікації опинять під контролем структур з іншою, менш суворою політикою конфіденційності.