На думку експерта, заяви крупних технологічних компаній про прихильність принципам прозорості та співробітництво з регуляторами під час виборів у Бразилії насправді є прикладами «governance washing» — практики, коли компанії створюють видимість відповідального управління, не змінюючи при цьому реальних механізмів впливу на інформаційний простір. Експерт наголосив, що сама по собі концентрація контролю над потоками інформації в руках технологічних платформ являє собою серйозну проблему для суспільства навіть в звичайних умовах. Однак у період виборчих кампаній ця проблема набуває особливої гостроти, оскільки від того, яка інформація досягає виборців і в якому вигляді, може залежати результат голосування. За словами експерта, задекларовані платформами заходи — публікація звітів про модерацію контенту, участь у діалозі з виборчими органами, зобов'язання щодо протидії дезінформації — часто мають формальний характер і не торкаються фундаментальних механізмів роботи алгоритмів, що визначають видимість того чи іншого контенту. Таким чином, компанії отримують репутаційні переваги, демонструючи готовність до співробітництва, але уникають структурних змін, які могли б реально обмежити їхній вплив на виборчі процеси. Ця критика звучить на тлі тривалої дискусії у Бразилії про роль соціальних мереж та цифрових платформ у формуванні громадської думки в період виборів, а також про необхідність більш жорсткого регулювання їхньої діяльності з боку держави.