У Вірменії дедалі більше уваги приділяється проблемі цифрового насильства — явищу, яке, на думку експертів, залишається недостатньо вивченим і часто непомітним для самих постраждалих. Фахівчиня, яка раніше працювала у сфері журналістики, поділилася досвідом переходу до правозахисної діяльності, зосередженої на протидії онлайн-насильству. За її спостереженнями, одна з ключових складнощів полягає в тому, що цифрове насильство нерідко маскується під звичні форми турботи й уваги. Контроль над листуванням або переміщеннями партнера може сприйматися як вияв зацікавленості, постійне стеження — як турбота, а психологічний тиск — як вираження любові. Така підміна понять заважає людям, особливо молодим, вчасно розпізнати ознаки насильства та звернутися по допомогу. Експертка зазначає, що перехід від журналістської роботи до правозахисної діяльності був зумовлений бажанням не просто висвітлювати проблему, а безпосередньо брати участь у її вирішенні — через просвітництво, роботу з жертвами та формування суспільного розуміння того, що вважається нормою у стосунках, а що є насильством. Тема цифрового насильства набуває дедалі більшої актуальності на тлі зростання використання соціальних мереж і месенджерів, які нерідко стають інструментом контролю й тиску в міжособистісних стосунках. Фахівці наголошують на необхідності підвищення цифрової грамотності населення та розробки механізмів підтримки для тих, хто стикається з подібними формами насильства.