Дослідження, що охопило понад 1180 публікацій у Facebook і понад 100 відео в TikTok, виявило механізм маніпуляції навколо реального протесту фермерів у Бухаресті. За даними аналітиків, спочатку нечисленна акція протесту була штучно роздута за рахунок кластерів акаунтів, які публікували майже ідентичні повідомлення та відео. Така синхронність публікацій вказує на скоординовану кампанію, а не на органічне зростання інтересу користувачів до теми. По мірі поширення контенту тема протесту фермерів поступово трансформувалася: замість обговорення конкретних економічних вимог аграріїв акцент змістився на антиурядову та антиєвропейську риторику. Зокрема, у публікаціях почали з'являтися наративи, типові для проросійської пропаганди, спрямовані на підрив довіри до влади Румунії та інституцій Європейського союзу. Експерти зазначають, що подібна практика — використання реальних соціальних протестів як відправної точки для подальшого просування політизованих і дезінформаційних повідомлень — стає дедалі поширенішим інструментом інформаційних операцій у країнах Східної Європи. Випадок із протестом у Бухаресті демонструє, як локальна подія може бути перетворена на елемент ширшої кампанії з дестабілізації громадської думки та підриву довіри до євроатлантичних інституцій. Автори аналізу закликають платформи соціальних мереж посилити моніторинг скоординованої неавтентичної активності, а користувачів — критично ставитися до вірусного контенту, особливо якщо він супроводжується одноманітними формулюваннями та масовим поширенням за короткий проміжок часу.