Новий аналіз вказує на те, що Китай продовжує використовувати давню схему регіональної експлуатації, адаптуючи її під епоху штучного інтелекту. Сіньцзян-Уйгурський автономний район, багатий на енергоресурси та робочу силу, стає ключовою ланкою у побудові обчислювальної інфраструктури для ІІ-технологій. Якщо раніше регіон постачав енергію та сировину до східних промислових центрів країни, то тепер, за даними спостерігачів, місцеві ресурси та праця уйгурського населення спрямовуються на забезпечення дата-центрів і обчислювальних потужностей, необхідних для розвитку штучного інтелекту. Автори дослідження підкреслюють, що ця трансформація відбувається на тлі постійних повідомлень про примусову працю та масштабну систему стеження за уйгурами в регіоні. Попри міжнародну критику та звинувачення у порушеннях прав людини, китайська влада не коментує ці аспекти, зосереджуючись на технологічному та економічному розвитку Сіньцзяну. Експерти зазначають, що подібна модель — «енергія із заходу на схід, обчислення зі сходу на захід» — відображає повторення історичних патернів використання регіону як ресурсної бази, але вже в новому технологічному контексті. На їхню думку, стрімкий розвиток ІІ-галузі в Китаї тісно переплітається з питаннями контролю над населенням і територією Сіньцзяну, що викликає занепокоєння правозахисних організацій та аналітиків, які стежать за ситуацією з правами людини в регіоні.