Рік тому Непал пережив хвилю масових протестів, ініційованих молодим поколінням, яке отримало назву «покоління Z». Виступи стали реакцією на накопичене невдоволення політичною та економічною ситуацією в країні. Через дванадцять місяців учасники тих подій діляться спогадами про пережите та розповідають, як протести змінили їхнє життя. Багато хто з тих, хто вийшов на вулиці, досі відчуває фізичні наслідки сутичок із силами правопорядку — травми та хронічні проблеми зі здоров'ям. Не менш важким виявився емоційний слід: учасники говорять про пережиту травму, страх і розчарування в результатах боротьби. Фінансові труднощі також залишаються гострою проблемою — частина протестувальників втратила роботу або зазнала витрат, пов'язаних із лікуванням та юридичними наслідками участі в акціях. Особливе занепокоєння у колишніх учасників протестів викликає відсутність відповідей на питання про справедливість. Розслідування обставин застосування сили проти демонстрантів, за їхніми словами, так і не призвели до конкретних висновків, а винні у жорсткому придушенні протестів не понесли відповідальності. Це породжує у багатьох відчуття несправедливості та недовіри до державних інституцій. Незважаючи на труднощі, частина активістів стверджує, що протести не минули безслідно: вони привернули увагу до проблем молоді та дали поштовх суспільній дискусії про майбутнє країни. Однак конкретних системних змін, на думку учасників, поки не відбулося, і майбутнє руху залишається невизначеним.