При переміщенні космонавта по поверхні місячного південного полюса на скафандрі накопичується електричний заряд за рахунок двох механізмів: трибозарядки, що виникає при контакті та тертті з місячним реголітом, і плазмової зарядки від навколишньої космічної плазми. Ця проблема суттєво загострюється при вході в зони місячної тіні, включаючи так звані постійно затінені регіони (Permanently Shadowed Regions, PSR), які становлять особливий інтерес для майбутніх місій через припущуване наявність водяного льоду. У таких темних і холодних зонах, позбавлених прямого сонячного випромінювання, скафандр може накопичувати значний негативний електричний потенціал. Відсутність сонячного ультрафіолетового випромінювання, яке в освітлених районах сприяє частковій нейтралізації заряду за рахунок фотоелектронної емісії, посилює ситуацію в тіні. Це створює додаткові ризики як для самого скафандра і його електроніки, так і для безпеки космонавта, оскільки електростатичні розряди можуть пошкодити чутливе обладнання або спричинити інші технічні несправності. У світлі планів із освоєння південного полюса Місяця в межах майбутніх пілотованих місій, включаючи програму Artemis, питання електростатичної зарядки скафандрів набуває практичного значення. Розуміння механізмів накопичення заряду в умовах постійної тіні необхідне для розроблення захисних заходів, матеріалів і конструктивних рішень, здатних мінімізувати електростатичні ризики при тривалих виходах на поверхню біля кратерів, які ніколи не освітлюються Сонцем.